Харків, 2006. – 322 с.
У монографії досліджується становлення нової української літератури. Висвітлюються провідні культурно-естетичні тенденції кінця ХVIII –перших десятиліть ХІХ ст., визначається специфіка ментальної сфери, у якій формувався письменник, а також і читач – споживач власне українсько-
го культурного продукту. Основна увага зосереджується на постатях І. Котляревського, П. Гулака-Артемовського, Г. Квітки, твори яких викликали найбільший резонанс у середовищі читачів-сучасників. Вивчаються особливості адаптації українського інтелігента (письменника і читача) до імперського культурного простору, в межах якого відбувалося становлення нової української літератури й рівночасно–формування нової картини українського світу.
