Стаття. Опублікована в "Радянське літературознавство". — 1989. — №11, — С. 46-57.Корозія таланту чітко простежується через інтерпретаційну парадигму образу крові — від цілковитого заперечення до прийняття як такого, що має бути. М.Коцюбинська говорить про вироблення в поезії П.Тичини загальника (що, безумовно, співвідносний з поняттям канону), який сигналізує про тотальну несвободу. Авторка стверджує, що трагічна еволюція Тичини) поета — то не просто поодинокий прикрий випадок, а типологічно викінчене явище, класичний приклад
внутрішньої корозії геніальної творчої індивідуальності
