Київ: Дніпро, 1975. — 200 с. — (Мудрість народна). — кн. 12.
Художники: А.Семагін, Л.Нікітін.Чергова книжка із серії «Мудрість народна» містить найкращі прислів’я та приказки народів Чехії та Словакії. Фольклор чехів і словаків багатий і різноманітний. Його скарби привертали увагу дослідників слов’янської народної словесності. Сентенції, подібні до прислів’їв, знаходимо в найдавніших писемних пам’ятках чехів. Так, автор чеської «Александрейди», що жив за королів Пржемисла II Отакара і Вацлава II, писав тривіршові повчання. У хроніці Даліміла є чимало крилатих слів, які побудовані, за свідченням самого Даліміла, на прислів’ях і приказках. Найстаріша відома збірка чеських прислів’їв належить Смілу Флашку з Пардубіц, авторові алегоричних віршів. У цій збірці, знайденій Ф. Палацьким в Тшебонському архіві і виданій 1827 р., було 238 прислів’їв і приказок. Різноманітні сентенції знаходимо у Цтібора Товачовського, Цімбурка, у Гавліка з Варважова, в «Книзі, німецькою і чеською мовами складеній» Онджея Клатовського з Далмапгорста (1540р.), у Шімона Ломницького з Будчі. Ці прислів’я і приказки виражають оптимізм і життєрадісність, повагу до праці, до трудящої людини, від імені якої мовиться мудре слово. Мудрість і досвід поколінь, що їх вони щедро передають нащадкам, поетична і художня досконалість, пізнавальне і виховне значення роблять прислів’я чудовим джерелом для дослідження.
