Науковий щорічник. — Дніпропетровськ: Національний гірничий університет, 2014. — 212 с.
Провідною тематикою цього, одинадцятого, числа щорічника є відображення історії та культури Придніпров’я у пам’ятках літератури і мистецтва.
Вже раніше редколегія заявляла, що не ставить своїм завданням розвязання в статтях глобальних проблем історичної науки, а у відповідності з назвою щорічника прагне відшукати і оприлюднити досі невідомі або маловідомі сторінки історії та культури Придніпров’я і відкрити нові імена людей, котрі своїм життям і діяльністю залишили скільки-небудь помітний слід на наших теренах.
В літературних та мистецьких пам’ятках наші автори також знайшли цікаві постаті та сюжети, які більшою чи меншою мірою «оживляють» історичний та культурний образ Придніпровського краю різних періодів, хоча більшість статей відносяться до ХIХ – початку ХХ ст.
Редколегія прагнула зберегти тематичні рубрики щорічника, а також дати можливість молодим дослідникам оприлюднювати у виданні свої розвідки.
З історії освіти і літератури.М.Е. Кавун. «Обширный замыслами вельможа»: Образ Г.О. Потьомкіна в літературних рецепція раннього Катеринослава (кінець XVIII – перша чверть XIX ст.).
Литвинова Т.Ф. Економічні твори дворянства Придніпров’я середини ХІХ ст.
Бєлікова М.В. Освіта в менонітських колоніях Південної України.
Лучка Л.М. Книжкові пам’ятки в бібліотеках Катеринославщини другої половини ХІХ – початку ХХ ст.
Василенко Н.Є. Українська дитяча книжка в Катеринославі (1880-1910-і рр.).
Недря К.М. Інтелектуальний культурний простір Д.І. Яворницького.
Чорнобай П.О. Побут робітників та службовців криворізьких рудників початку ХХ ст. в мемуарах І.Р. Кривошлика.
Швидько Г.К. Катеринославщина початку ХХ ст. у спогадах вчених.
Ковальова І.Ф. Роман В. Домонтовича (В.П. Петрова) «Без ґрунту» як джерело до історії Дніпрогесівської археологічної експедиції 1927-1932 рр.
Молдавська Т.І. Літературна спадщина П.А. Загребельного як джерело до вивчення суспільно-політичних процесів в Україні другої половини ХХ ст.
Мартинова С.М. Неформальна преса Дніпропетровська кінця 1980-х – початку 1990-х рр. (на прикладі рукописної газети «Слово»).
Дояр Л.В. Поетичне обличчя сучасного Кривого Рогу: митці, ідеї, образи.
Музеєзнавство і архівознавство.Труш І.Б. Невідомі листи Миколи Миколайовича Ґе до катеринославської родини Магденків (з архіву Дніпропетровського художнього музею).
Ченцова Н.В. Запорозьке козацтво в мистецьких творах початку ХХ ст. у зібранні Дніпропетровського національного історичного музею імені Д.І. Яворницького.
Копач А.П. Парадний військовий мундир Російської імперії на портретах з колекцій Дніпропетровського національного історичного музею.
Бекетова В.М. Шевченківська премія творцям музею 1979 р.: віхи реконструкції та оновлення Дніпропетровського історичного музею.
З історії культури.Чирич Л.М. Театральні діячі Дніпропетровщини – лауреати Державної премії УРСР ім. Т.Г. Шевченка (1978).
З історії суспільно-політичних процесів.Кочергін І.О. Дворяни-землевласники Катеринославського повіту (друга половина ХІХ ст.).
Сторінка молодого дослідника.Шаталов Д.В. Зображення запорозького козацтва у творчості В.Т. Нарєжного як відбиток масових уявлень першої чверті ХІХ ст.
Грищенко К.С. Катеринославський літератор і петербурзька цензура у середині ХІХ ст.
Андрющенко Н.А. Відображення в літературі еволюції культурних парадигм на Дніпропетровщині у другій половині 20-х – 30-х рр. ХХ ст.
Рецензії.Швидько Г.К. Пам’ятки Новобогородицької фортеці.
Колісник Д.В. «Не було безіменних героїв…».
Кочергін І.О. Кривий Ріг у малюнках і фотографіях.