Науковий щорічник. — Дніпропетровськ: Національний гірничий університет, 2011. — 244 с.Восьме число наукового щорічника «Історія і культура Придніпров’я: Невідомі та маловідомі сторінки» є одночасно традиційним і, в деяких аспектах, новаторським. Адже, з одного боку, маємо справу із визначеним вже колом авторів і з розвитком заявлених раніше напрямків досліджень. Щоправда, це не виключає появи на сторінках щорічника нових імен, часто-густо молодих, і відкриття для наукового загалу абсолютно нових сюжетів. Для авторів, які лише пробують свої сили в історичних дослідженнях, редколегія відкрила рубрику «Сторінка молодого дослідника» і заохочує їх до творчих пошуків. В цьому числі рубрика як ніколи велика.
З іншого боку, чи не вперше редколегія відступила від практики формувати тематичні випуски і запропонувала збірку текстів, які стосуються широкого кола проблем, дотичних до регіональної історії. Це адміністративна (А.Г. Олененко, Б.О. Галь) і демографічна історія (М.Є Кавун), історія місцевого (В.М. Константінова) і станового (І.О. Кочергін) самоуправління, історія освіти (В.С. Савчук, П.О. Чорнобай, Н.М. Кушлакова, Л.В. Дояр, К.А. Петрова) і літератури (І.В. Мазуренко, Н.Г. Костюк, Н.А. Андрющенко), історія повсякдення (Г.В. Утєшева, В.С. Бушин, Н.І. Швайба), історія музейної справи (Н.І. Капустіна, В.М. Бекетова, А.П. Копач, І.М. Романюта). Впадає в очі, що традиційно багато досліджень із історії освіти. Втім, це і зрозуміло, враховуючи, що більшість наших авторів – це представники вишів Дніпропетровщини і Запоріжжя.
І, наостанок, із невимовним сумом маємо сказати про втрати, які поніс авторський колектив протягом минулого року. Щорічник відкриває стаття, присвячена творчій біографії нашого запорізького колеги Анатолія Васильовича Бойка, а у розділі «Некрологи» ми ще раз згадуємо про нього і про Світлану Вікторівну Абросимову, людей, на текстах яких будуть навчатися основам фаху наступні покоління дослідників краю.Швидько Г.К. Дослідник історії Півдня України Анатолій Бойко.
З історії суспільно-політичних процесів.
Галь Б.О. Особливості адміністративного районування межиріччя Орілі і Сули (друга половина ХVIII – початок ХIХ ст.).
Кавун М.Е. Динаміка депопуляції слободи Половиці в процесі урбогенезу Катеринослава (1789–1797 рр.): історико-демографічна реконструкція.
Кочергін І.О. Образ маршалка повітового дворянства доби реформ Олександра ІІ (на прикладі життя і діяльності А.П.Письменного).
Константінова В.М. Взаємини органів міського самоврядування із земствами на півдні України як канал зв’язку «місто – село» (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.).
З історії повсякдення.
Утєшева Г.В. Спортивний Катеринослав наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.
Бушин В.С. Дозвілля мешканців повітового міста Павлограда на початку ХХ ст.
Швайба Н.І. «Верные друзья – книги»: читацький простір дніпробудівця Бориса Вейде.
З історії освіти і літератури.
Савчук В.С. Династія гірничих інженерів Данчичів: одна з гілок родового дерева (1849-2010).
Чорнобай П.О. А.Ф. Родзевич-Білевич – один із представників науково-технічної інтелігенції Катеринослава початку ХХ ст.
Кушлакова Н.М. Товариський гурток інженерів Катеринославського району: створення, відкриття й перші роки діяльності (1908-1910).
Дояр Л.В. Випускник Катеринославського гірничого інституту – будівничий вищої гірничої освіти у Кривому Розі.
Мазуренко І.В. Григорій Епік: три виміри часу.
Музеєзнавство і архівознавство.
Капустіна Н.І., Бекетова В.М. Музеї Дніпропетровської області на сучасному етапі.
Копач А.П. Катеринославські губернські предводителі дворянства в портретній колекції Дніпропетровського національного історичного музею.
Романюта І.М. Андрій Михайлович Миклашевський: життя та діяльність мовою музейних експонатів.
Сторінка молодого дослідника.
Олененко А.Г. Азовська губернська канцелярія: структура, функції, штат (1775-1784).
Москальов Д.В. «Катеринославський епізод» етнографічної роботи І.І. Срезневського.
Леонова О.В. Перший ювілей Катеринослава як історіографічне явище.
Петрова К.А. Благодійництво у діяльності училища-хутору глухонімих у м. Олександрівську Катеринославської губернії на початку ХХ століття.
Андрющенко Н.А. Часопис «Молодая кузница» як відображення літературного процесу на Дніпропетровщині (20-ті роки XX ст.).
Костюк Н.Г. Ономастичні дослідження Михайла Пронченка на Криворіжжі (на матеріалах листування М. Пронченка та Д. Яворницького).
Шевченко М.В. «Великий Дніпро» 30-х рр. ХХ ст. очима економіста (мандрівні записки академіка К.Г. Воблого).
Рецензії.
Ченцова Н.В. Дослідження моделей співіснування козацьких християнських спільнот.
Швидько Г.К. Південноукраїнське місто доби капіталізму.
Некрологи.
Життя як подвиг (пам’яті Світлани Вікторівни Абросимової).
Пам’яті професора Анатолія Васильовича Бойка.