Стаття Вольфганга Ізера "Процес читання: феноменологічне наближення", вміщено у виданні "Антологія світової літературно-критичної думки 20 ст." / За ред. М.Зубрицької. - Львів, 1996. - стор. 261-
276. Переклад Марії Зубрицької
У статті наведено такі положення: аналіз літературного твору повинен враховувати не тільки текст, але й форми відгуку на цей текст. Літературний твір має два полюси - художній (стосується тексту,створ. автором), естетичний (реалізація, яку здійснює читач). Сходження тексту і читача в одній точці неможливо передбачити, але воно має обов’язково відбутися. Треба давати читачеві поле для уяви. Щоб здійснитись, літературний текст потребує читацької уяви, яка надає фоми взаємодії корелятів,накреслених у структурі порядком речень. Під час повторного читання ми звертаємо увагу на те, що ми могли оминути,читаючи текст вперше. Але і при повторному читанні текст викликає нові відчуття. Акт уявлення якогось предмета включає умову його відсутності. Написана частина тексту дає нам інформацію, а ненаписана – дає можливість уявляти речі.
