К.: Факт, 2008. — 284 с. — (Ви сока полиця).Кітч — неминучий і всеприсутній супутник культури. Його зневажливо називали ерзац мистецтвом, поганим смаком, іміта цією, однак з часом він все більше ставав домінантною формою су часної культури. Кітч, як бісеня, живе в кожному мистецькому яви щі і в той чи інший момент проявляє себе. Він несе в собі спокусу задоволення, культивує красу, сентиментальність, романтизм і но стальгію. Він лікує від стресів і пропонує неконфліктне поєднання реального та ідеального, одомашнює мистецтво і пристосовує його до полегшеного сприйняття.
Кітч — форма масової культури і тіло суспільства споживан ня. Він репродукує і перетворює мистецькі твори на товар, травесті ює високу культуру, іронізує над стереотипами сприйняття, привчає до ідеологічних міфів. В сучасному світі кітчем стає все — політика, спорт, медицина, культура. Настав час віддати належне місце кітчу і в літературі.
Монографія Тамари Гундорової — оригінальна версія взає мин літератури і кітчу впродовж двох століть — від класицизму до постмодернізму, від Енея парубка до Вєрки Сердючки, від коло ніального кітчу «котляревщини» до ідеологічного кітчу соцреалізму.
Персонажами книжки стали також кітч жіночої белетристики, сеце сійний кітч, героїчний кітч, карнавальний кітч доби постмодерніз му, а також естетика і філософія кітчу.
