Стаття. Матеріали до курсу історія української літератури XX ст. : матеріали до практичних.
С. 82-113 .
Уже від моменту своєї появи на світ п'єса М. Куліша "Мина Мазайло" викликала зацікавленість широких верств українського суспільства. Проблематику, художні реалії твору жваво обговорювали у пресі, вони стали предметом дискусій, у процесі яких висловлювалося чимало високих і дуже високих оцінок. М. Хвильовий називав комедію "епохальним" для української літератури явищем. Остап Вишня говорив про п'єсу як про "надзвичайної краси річ", а рівень художньої довершеності вважав недосяжним не тільки для критики, але й для колег письменників: "Про автора не говоритимемо: це вище за нас". Не втрачає своєї актуальності комедія "Мина Мазайло" й у наш час. Образи і характери п'єси можна успішно спроектувати на сучасну українську дійсність, але за умови широкого погляду на зміст твору. Звісно, існує поширений погляд, що комедія висвітлює різні соціокультурні аспекти такого явища, як українізація. До певної міри це так, але подібне тлумачення є лише найпершим враженням від п'єси. "Мина Мазайло" —це твір про трагікомедій ність життя, про комедійний трагізм людських доль, про широкий спектр людських характерів і вічну силу кохання.
У статті розглядаються аспекти проблематики й особливості трактування національних мотивів у п`єсі "Мина Мазайло", своєрідність імен героїв, інтертекстуальність твору, поетика жанру,мотив дзеркала і його ідейно-естетичне призначення.
