Навчальний посібник. – К.: НАУ,2003.-51 с.
Українське звичаєве право частково зафіксоване у юридичних нормах та фактично використовується і діє у повсякденному житті українського народу.
Україна, як етична держава, розвивається за морально-етичними нормами на основі українського звичаєвого права.
Саме українське звичаєве право на підгрунтті морально-етичних норм розуміння добра і зла за яким жили наші пращури не повинно забуватись та стати нормою поведінки на території Української держави.
Звичаї, традиції, мораль українського народу мають багатотисячолітню історію, вивірені життям багатьох поколінь наших предків.
Українське суспільство зберігає себе і розвивається у відповідності до завдання яке стоїть перед кожною людиною і визначене їй природою - це гідне, вільне, щасливе життя, яке створюється своєю власною працею, та продовження свого роду через сім’ю, яка забезпечує морально-етичне виховання, матеріальну підтримку всіх членів сім’ї, а через неї і суспільства.
Світова спільнота складається з держав, які населяють самобутні народи, що живуть у відповідності до своїх традицій та звичаїв. Саме на цій основі вони розвиваються вже багато століть.
Введення правових норм без врахування морально-етичних норм українського народу призводить до регресу суспільства, про що свідчать нижче наведені факти.
Правові норми виконують в Україні завдання штучного переміщення сенсу життя людини з приватної сфери - створення сім’ї, народження дітей, співрозуміння і мирного доброго співжиття з іншими членами роду, суспільства, розумно-достатнього матеріального забезпечення необхідних фізіологічних потреб людини, співжиття в гармонії з природою у сферу економічної, політичної, культурної, сімейної, соціальної залежності від норм юридичного права.
Основою для окремих розділів сучасного юридичного права послужило звичаєве право. Саме воно визначило окремі інститути сучасного права, але на даний час законодавець використовує його в регулюванні окремих конкретних ситуацій, замість того, щоб бачити в ньому основні засади взаємовідносин в сім’ї, родині, суспільстві \общинні або корпоративні \.
Звичаєве право принципово регулює взаємовідносини між людьми, а конкретні конфліктні ситуації пов’язані з порушенням законних прав та інтересів людини вирішуються згідно звичаїв на основі розумності, доброзичливості, гуманності, справедливості.Зміст:
Вступ.
Звичаєве право.
Жіноче звичаєве право.
Історичні витоки шлюбу, сім'ї.
Шлюб та сім'я за звичаєвим правом.
Укладання шлюбу за звичаєвим правом.
Сімейні стосунки за звичаєвим правом.
Виховання дітей у сім'ї за звичаєвим правом.
Розірвання шлюбу за звичаєвим правом.
Припинення шлюбу за звичаєвим правом.
Цивільне звичаєве право.
Кримінальне звичаєве право.
Судова система за звичаєвим правом.
Місцеве самоврядування за звичаєвим правом.
Молодіжні громади за звичаєвим правом.
