Стаття // Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика. Частина 1 — К., 2009. — С. 155-170.Потужні страйки 1989 року були першим серйозним конфліктом шахтарства з партійно-державною владою СРСР. Як надзвичайне явище в радянській історіографії, вони відразу привернули увагу дослідників. Згодом тема отримала висвітлення в дисертаціях і монографічних працях. І все ж вважати проблему страйкового руху кінця 1980-х років вичерпною в історіографії було б передчасним. Зокрема заслуговує на увагу вивчення особливостей страйкового руху у монопрофільно функціонуючих шахтарських містах. Такі міста і в сучасних умовах залишаються осередками особливої соціальної напруги. Спад виробництва, зростання безробіття, падіння життєвого рівня населення, відтік працездатного населення в інші регіони перетворюють їх в депресивні райони, зони соціального лиха. Пошуки подолання кризового стану вугільної промисловості та її інфраструктури – актуальне завдання суспільствознавства.
Автори даної статті, згадуючи про становище у вугільному Донбасі часів горбачовської «перебудови», виникнення страйкового вибуху, прагнуть виявити деякі особливості виступів представників малих та середніх міст, що базуються на вугільній галузі, проаналізувати висунуті страйкарями вимоги, в яких, немов би на лакмусовому папері, відбились умови їх життя і праці.
