«Орю свій переліг… та сію слово»: колективна монографія. – К.:
Логос, 2012. – 515 с.У книзі визначається увага до сприйняття мисленнєвого акту і мислі – як
об’єктів поетичного зображення у Т. Шевченка, конвергенції локального та
універсального в естетичному екстремумі поезії митця, зображенню ним
язичницького буйства і християнського смирення у поведінці героїв, портрета-маски
в ліро-епічній творчості, а також елементів Сходу; відтворення поетом темпоральної
моделі та вартісних орієнтирів людського буття. Творчість Т. Шевченка вивчається в
контексті літературного дискурсу романтичної доби.
Осібна увага приділяється зв’язкам творчості Т. Шевченка з фольклором,
етологічній та сакральній складовим ліро-епічних поем, засадам свободи у творчості
поета, наявним смисловим перегукам у доробку Т. Шевченка й Лесі Українки,
особливостям формування образу героя у прозовій спадщині митця.
