Науковий щорічник. — Дніпропетровськ: Національний гірничий університет, 2013. — 248 с.Розглянуто проблеми регіональної історії, проведено аналіз документальних джерел, опубліковано біографічні, генеалогічні розвідки та матеріали.
Для наукових працівників, викладачів, студентів вузів та всіх, хто цікавиться проблемами розвитку історії та культури Придніпров’я.Зміст:
З історії повсякдення
Ковальова І.Ф. Археологічні джерела у дослідженнях побуту мешканців козацької Самарі ‒ Новобогородицької фортеці.
Шалобудов В.М. Речі військового призначення в побуті мешканців Самарі ‒ Новобогородицької фортеці.
Репан О.А. Господарські заняття мешканців Старої Самарі.
Сухомлин О.Д. Конфлікти як елемент повсякденної взаємодії населення слободи Сокільської та російських військових (1750-1760-ті рр.).
Берестень Ю.В. Соціально-побутові аномалії та прояви девіантної поведінки серед населення менонітських громад Хортицької волості наприкінці XIX – на початку XX ст. (за матеріалами Хортицького волосного суду).
Молдавська Т.І. Роль місцевої влади у повсякденні селянських родин у 1940-1980 рр. (за матеріалами усно-історичних джерел Півдня України).
Чирич Л.М. Майстер петриківського народного розпису Андрій Пікуш.
Музеєзнавство і архівознавство
Олененко А.Г. Опис кордонів Азовської губернії: нові факти до історії створення джерела.
Лучка Л.М. Етнографічні та фольклористичні видання у приватній бібліотеці Г.П. Алексєєва.
Швайба Н.І. Епістолярна спадщина О.П. Пронштейна: листи істориків з України.
Бекетова В.М. Предмети побуту дітей XIX – XX ст. в колекції ДНІМ.
Підосінова М.А. Колекція бісерних сумочок з фондів ДНІМ.
Маріна З.П. Українська вишивка XIX − початку XX ст. на Катеринославщині.
Шейміна Н.М. Інтерпретація етнографічних матеріалів з історії Придніпров’я другої половини XX – початку XXI ст. в експозиції ДНІМ.
Традиції і звичаї краю
Кудіна В.Ф. Обряд українського весілля.
З історії суспільно-політичних процесів
Литвинова Т.Ф. Соціально-побутова адаптація переселенців на Південь України на початку XIX ст.
Кавун М.Е. Невідома ініціатива міського голови та купецької громади Катеринослава щодо пожалування місту гербу та привілеїв (1803-1804 рр.).
Дослідники краю
Петрова І.В. Олександр Оттович Шмідт (1833-1916): штрихи до біографії та наукової діяльності.
Луняк Є.М. Етнографічні студії Жозефа де Бея на Придніпров’ї наприкінці XIX ст.
Недря К.М. Катеринославські проекти Одеського відділення Імператорського Російського воєнно-історичного товариства: плановані й реалізовані.
Швидько Г.К. Історія рідного краю в творчому доробку С.В. Абросимової.
Василенко Н.Є. Археографічні дослідження Світлани Вікторівни Абросимової.
Сторінка молодого дослідника
Шаталов Д.В. Українське козацтво очима російських мандрівників початку XIX ст.
Грищенко К.С. Театральні спостереження М.Б. Гєрсєванова як джерело до історії катеринославського дворянства середини XIX ст.
Петрова К.А. Висвітлення проблеми алкоголізму на сторінках газети «Отклики жизни» на початку XX ст.
Андрющенко Н.А. Відображення змін у побуті жителів міста та села у творах письменників Дніпропетровщини 1920-1930-х рр.
Кагальна М.В. Газета «Зоря» як джерело вивчення повсякденного життя вчительства Дніпропетровщини в другій половині 1950-х – першій половині 1960-х рр.
Рецензії
Кочергін І.О. «Скоропис» історії Придніпров’я.
Ченцова Н.В. Дніпровські лоцмани.
Чорнобай П.О. Нове-старе етнографічне дослідження Катеринославщини початку XX ст.
Швидько Г.К. Спадщина дослідника Надпоріжжя.