Едмонтон: КІУС, 1986. - 332 с.
Це оригінальне психолого-семіотичне дослідження двох редакцій поеми «Москалева криниця» методологічно близке до тартуської структуралістської школи та відомих студій М. М. Бахтіна.
Ця праця відомого правозахисника, літературознавця, культуролога Леоніда Плюща сказала його знакова праця "Екзод Тараса Шевченка", що в свій час зробила прорив у шевченкознавстві й стала вагомим інструментом для подальших філологічних та структуралістичних досліджень.
ЗМІСТ.
- Юрій Шевельов. Слово впроводу до Леоніда Плюща як шевченкознавця.
- Вступ.
"6:7", або "помилка" Шевченка.
Благословенний небом висот і безоднею долу – долі. Іов многостраждальнийа. Кошмар.
"Младенческие сны" російської літератури.
Тріта в колодязі. копав, копав криниченьку.
Волос і Власовичі.
Велет Волосович у криниці.
Варнак.
Житіє святого Максима.
У глиб, у надра слова.
Хронотоп "Москалевої криниці".
Світ фаворський (До секретів поетичної творчості).
