Інформаційний банк і бази даних у підготовці майбутнього вчителя географії : всеукр. Інтернет-конф., 5 квіт. 2013 р. : мат. допов. – Умань : ФОП Жовтий О. О., 2013. – С. 18–26.
Кожен молодий дослідник на початковому етапі розробки своєї наукової роботи зустрічається з проблемою опрацювання літературних джерел. Навіть маючи ґрунтовні знання з географії, студенту-дипломнику або аспіранту-початківцю важко знайти потрібну інформацію для аналізу попередніх наукових напрацювань з своєї тематики. Тоді розпочинається кропітка робота в каталогах бібліотек, архівах або Інтернеті, яка через певний проміжок часу дає результат. З досвіду навчання в аспірантурі знаю, що лише пошук посилань на літературні джерела «забирає» до кількох місяців роботи, не кажучи вже про отримання цих даних у паперовому або оцифрованому вигляді. Докорінна трансформація людиною геокомпонентів природно- територіальних комплексів, скерувала діяльність сучасних науковців у дослідження антропогенних ландшафтів. Зараз існує багато напрацювань з цієї тематики. Однак, початківці часто плутаються у різноманітності інформації, не орієнтуючись в наукових школах ландшафтознавства або належності теми прочитаної статті до іншої галузі науки. Одним з недостатньо розроблених напрямів сучасного антропогенного ландшафтознавства є дослідження трансформації долиннорічкових ландшафтів. З метою впорядкування літературних даних і вдосконалення результатів роботи науковців, які працюють або в майбутньому будуть займатися цією проблемою, рекомендуємо ознайомитися із своєрідними етапами опрацювання літературних джерел.
