Львів: Інститут народознавства НАН України, 2008. 272 сМонографія - перше в Україні комплексне історико-етнологїчне дослідження становища жінок у середовищі українського селянства, здійснене на засадах ґендерного підходу. Праця ознайомлює з основними етапами становлення феміністської парадигми в соціальній та культурній антропології, а також розкриває генезу та сучасні тенденції розвитку жіночих студій в українському народознавстві. Висвітлено правовий, соціально-демографічний та світоглядний контексти життя української селянки, прроаналізовано джерела і зміст традиційного стереотипу фемінності. У фокусі дослідження - функції та повноваження, прана і обов'язки жінки на різних етапах життєвого никлу (дівчинка, дівчина, жінка, баба). Особливу увагу зосереджено на процесові ґендерної соціалізації дівчат. Розкрито особливості нормативних (дівчина, дружина, мати, господиня) і девіантних (вдова, самотня матір, відьма) жіночих соціальних ролей у сім'ї та сільській громаді. Показано засадничу неможливість однозначної оцінки ґендерних відносин та становища українських жінок у минулому, розкрито суперечливі та складні аспекти жіночого повсякденна, які досі перебували поза увагою дослідників. Праця написана на основі різноманітних джерел (етнографічних і фольклорних матеріалів, історичних документів, законодавчих актів, статистично-демографічних відомостей тощо), дає змогу скласти доволі цілісне уявлення про буденне життя української селянки у другій половині XIX - на початку XX ст.Частина друга: стаючи жінкою
Соціально-правові та культурно-історичні контексти жіночого повсякдення
Дівчинка: основи Тендерної програми
Дівчина: іспит на зрілість
Частина третя: звичайна жінка
Дружина: до питання егалітарності подружжя
Мати: ідеали та практики материнства
Баба: жінка на схилі років
Частина четверта: інакша жінка
Покритка: доля самотньої матері
Вдова: труднощі та переваги удовиного життя
Відьма: життя на маргінесі
