Київ: Дніпро, 1969. — 216 с. — (Мудрість народна). — кн. 2
Художник: Дозорець В.М.Книжка із серії «Мудрість народна» містить найкращі прислів’я та приказки молдавського народу. Народ кодринського краю створив невичерпні скарби — дойни, казки, пісні. Вони ввібрали в себе і щедрість душі, і солод винограду, і, безперечно, віковий досвід праці і боротьби. Це чи не найбільш відчутно саме у прислів’ях і приказках. І хоч вони часто перегукуються з прислів’ями інших народів, але несуть у собі, так би мовити, національний заряд — в них відчуваємо вдачу палкого, сонцеокого, невгамовного в праці і в пісні народу. Особливо близько споріднені молдавські
прислів’я із слов’янськими. Та це й зрозуміло, якщо взяти до уваги історичні умови формування і розвитку молдавської нації. Адже вона ввібрала в себе значний слов’янський елемент на півдні Трансільванії та по Дністру й Дунаю. Взаємопроникненню сприяли тісні культурні зв’язки молдаван із сусідніми слов’янськими державами. З XVI століття, наприклад, зав’язуються дружні стосунки з Запорозькою Січчю, чимало молдаван разом з козаками ходили в грізні походи
