Монографія. Київ: Факт, 2006 - 432 с.Творчість Віктора Петрова-Домонтовича, одного з найцікавіших і найзагадковіших українських письменників XX століття, якого називали Сфінксом і Мефістофелем нашої літератури, розглянуто в широкому контексті становлення й розвитку модернізму, зокрема інтелектуальної прози. Авторка вводить розмаїтий біографічний матеріал, послуговується психоаналітичними методологіями.Вступ
Множинність біографій у кризову епоху
Становлення
Болотяна Лукроза
Військовий мундир для філософа, або стилос і пістолет
Мислю – значить, існую
Гра на чужому полі
Знову Київ
Неокласицизм як модернізаційний проект
Становлення групи і розмежування з раннім модернізмом
Європеїзм
Критика народництва
Формалізм
Рецепція неокласицизму в МУРі: ще один конфлікт поколінь
Інтелектуальний роман як інтерпретація кризової доби
Макіавеллі й неслухняні ведмедики
Доктор парадокс
Принади інтелектуального волоцюжництва
Модерна жінка
Координати урбаністичного простору
Автобіографіям. Репрезентація автора в тексті
Руйнування реалістичних конвенцій в інтелектуальному романі
Психоаналітичний дискурс
Психоаналіз як методологія
Відлуння Едіпового комплексу
Держстрах і "невротична епідемія"
Роздвоєна особистість
Романізовані біографії
"Стиль любовного експерименту"
Митець як невротик: випадок Миколи Костомарова
Поет, не прийнятий добою, і казармена сурма як аргумент філософа
Маски без облич
Філософський підсумок
Культурно-історичні епохи: середньовіччя – новий час – наш час Ars poetica доби розкладеного атома
Петров – літературознавець: модернізація канону
Філософський ерос
"Пантелиймон Куліш у п’ятдесяті роки": ще про тексти-шифри
Гоголь очима формалістів
Замість висновків: археологія знання
