Стаття. Матеріали до курсу історія української літератури XX ст. : матеріали до практичних.
С. 129-137.
П'єса «Народний Малахій» є предметом багаторічних суперечок з найрізноманітніших аспектів літературознавчого і філософського аналізу. Нині дискусії ці загострилися, виріс інтерес до автора, роль якого у новітній українській культурі співвідносять з роллю Шекспіра — в англійській. І це, мабуть, пояснюється не тільки очевидною екзистенційно-духовною і соціально-моральною актуалізацією твору, а й тими можливостями, які відкрилися для глибшого аналізу п'єси, можливостями варіативного прочитання тексту на рівні сучасних знань, відродженням інтересу до практики і теорії конструктивізму, символізму, імпресіонізму, модернізму в мистецтві. Безперечно, що п'єса «Народний Малахій» — твір зашифрований не тільки з точки зору художнього коду, мовою якого будується будь-який твір, але передусім — з точки зору того високого рівня закрито-відкритої системи довірливого діалогу з читачем по суті дуже непростих футурологічних проблем, якою бути людині і системі цінностей як природного оточення особистості в світі. Устами героїв Микола Куліш розгорнув цілу філософську суперечку, актуальність якої і полісемантичність ідей практично невичерпні. Художній код Миколи Куліша за всієї зовнішній прозорості форми і доступності підтексту сягає корінням у багатошарові глибини спресованого духовного досвіду, відкрити який в системному викладі ще тільки належить науці про літературу, тому що більша частина знань була втрачена або свідомо загублена, а до деяких аспектів просто й черга не дійшла. Тим більше, що крихкі від жорстокого втручання конструкції художнього тексту «Народного Малахія», як правило, звужуються і спрощуються, коли мовою опису пробують пояснити багатоликі смислові варіанти твору, його глибинний підтекст.