Монографія. - Київ: Аграрна наука, 2002. - 137 с.
У монографії представлено результата багаторічних досліджень авторів та літературних джерел щодо трансформації осушуваних органогенних грунтів під дією сільськогосподарського використання, їхню родючість, здатність накопичувати важкі метали і радіонукліди, економічне становище, а також показано вплив структури посівних площ з різним поєднанням лучного та польового періодів і систем мінерального удобрення на продуктивність сівозмін, урожайність та її якість. У роботі висвітлено питання щодо підтримання на осушених торфовищах позитивного балансу органічної маси, збільшення термінів його спрацювання та запобігання вимивання поживних речовин у грунтові води з одночасним забезпеченням високої продуктивності агроценозу шляхом запровадження травопільних сівозмін з однією просапною культурою та лучним періодом не менше 5—6 років, а також внесенням фосфорно-калійних добрив під однорічні культури та багаторічні трави першого-другого року вирощування, а починаючи з третього — повного мінерального добрива у дозах, розрахованих на заплановану врожайність.
Розраховано на студентів, викладачів та спеціалістів сільського господарства в галузі меліоративного землеробства.
