Стаття. Від Мирного до Хвильового. Між ідеєю і формою. Дрогобич. 2009. С. 488-500.
Ця збірка присвячена на спомин членам «Молодої Музи». «Товариство письменників і журналістів» у Львові пригадало цього року прилюдним літературним вечором щось наче їхній ювілей - 30-ліття їх першого спільного виступу. В неофіційній частині вечора, коли молодомузівці сиділи - як за давніх часів, за спільною Тafelrunde - виринула думка видати збірник і гонорар призначити на підмогу одному з товаришів, для якого доля була винятково жорстока. Це і головна ціль цієї книжки. Стало на тому, що найкраще видати збірку новел. Це більш підхожа лектура для читача, ніж антологія, що силкувалась би помістити з кожного автора його найбільш характерні речі. Більшість молодомузівців - поети. Передруковувати їх давні вірші - проти цього не один із них сам запротестував би. Що вже й казати про публіку, яка вважає поезії за десертні витребеньки, а не за нормальну духову поживу. Поети мусили б вийти покривджені в такому альманаху, де кожна річ говорить за себе, а часто дуже мало про самого автора. Якби зараховувати до «Молодої Музи» всіх тих, що підтримували з нею зв'язки з симпатії до я її починів, то можна було б помістити в цій збірці й новели М. Коцюбинського та О. Кобилянської. М. Коцюбинський дарував «Молодій Музі» чи не найкращу свою збірку «З глибин», яка вийшла під її фірмою натяжко роздобуті В. Бірчаком гроші у надії, що бодай нею дала для органу молодомузівців свою повість «Ніоба», що була окрасою анемічного «Світу», засудженого на недовге життя через нестачу фондів і мезальянс із видавцем В. Будзиновським. Були ще й інші прихильники чи помічники «Молодої Музи», але випадкові або духовно мало з ними споріднені. Та й тих, що трималися разом і після ЗО років не перестали вважати себе за приятелів, досить на один виступ.
