Київ: Дніпро, 1988. — 476 с.
До збірника ввійшли кращі зразки українських весільних обрядових пісень, записаних у різних регіонах Україн за період з другої половини ХІХ століття до наших днів.
Збірник включає тексти українських весільних обрядових пісень з різних регіонів України, що представлені більшістю областей (Київська, Полтавська, Черкаська, Чернігівська, Харківська, Дніпропетровська, Запорізька, Сумська, Одеська, Вінницька, Волинська, Чернівецька, Рівненська, Львівська, Закарпатська, Кримська). Обсяг видання не дозволив охопити всі області. Хронологічно матеріал обіймав близько півтора століття — від 1844 року до наших днів. У книзі використано і друковані, і рукописні джерела. Значна частина пісень зафіксована за радянського часу і публікується вперше. Тексти упорядковано за функціональним принципом, тобто зразки з різних територій розташовано в розділах, що умовно відображають хід українського весілля від початку і до його завершення — від сватання і заручин до перезви або придан. Така обрядова схема при систематизації весільного фольклору з багатьох регіонів, будучи доцільною і виграшною, водночас є умовною, бо в різних місцевостях України одні й ті ж весільні пісні та їх варіанти можуть виконуватися в різні моменти обряду. Міграція весільних пісень з одного етапу весілля в інший, навіть у межах однієї якоїсь території, досить характерна для українського весільного фольклору і зумовлена його регіональними особливостями. Головним орієнтиром при розподілі матеріалу в окремі розділи були обрядові паспорти записувача, тобто вказівка, коли виконується пісня у весільному обряді. Якщо такої вказівки біля зразка не залишено (що у записах обрядового, зокрема весільного, фольклору зустрічається досить часто), зразок ставився умовно в той чи інший розділ із урахуванням змісту пісні, її обрядової специфіки та того моменту, коли виконується вона в обряді в інших записувачів цього регіону. Звичайно, суб’єктивний елемент у таких випадках неминучий, але він має своє виправдання.
