Науковий щорічник. — Дніпропетровськ: Національний гірничий університет, 2012. — 212 с.Для дев’ятого числа наукового щорічника „Історія і культура Придніпров’я: Невідомі та маловідомі сторінки” редколегія відібрала статті, присвячені дослідженням і дослідникам природи Придніпров’я і, трохи ширше, Півдня України. Виявилося, по-перше, що на цьому дослідницькому полі можуть плідно співпрацювати історики, біологи, геологи і географи, по-друге, що існує дуже багато цікавих імен природознавців і сюжетів з історії природоохоронної роботи та дослідження природних багатств краю, а це передбачає хорошу перспективу розробки цієї тематики та оприлюднення результатів наукових і краєзнавчих розвідок і на сторінках нашого видання.
У часовому вимірі статті, вміщені в дев’ятому випуску наукового щорічника, охоплюють питання охорони природи краю наприкінці ХVII ст., використання і дослідження у другій половині ХVIII-ХХ ст., сьогоднішні проблеми збереження унікальних природних пам’яток краю, його флори і фауни.
Окрему рубрику склали дві солідні статті наших постійних авторів з історії суспільно-політичних процесів на Катеринославщині та в Причорномор’ї у ХVIII-ХIХ ст. Самостійну «Сторінку», як і в попередніх випусках, отримали молоді дослідники, тим більше, що всі їх розвідки стосуються провідної тематики дев’ятого числа наукового щорічника. Традиційними залишаються рубрики «Рецензії» і, на жаль, «Некрологи».

Дослідження природи краю.
Ковальова І.Ф. Збереження Самарської товщі під час будівництва Богородицької фортеці.
Є.М.Луняк. Віддзеркалення впливу природного чинника на життя, здоров’я та господарство українців Наддніпрянщини в середині ХVІІІ ст. в творах Ніколя-Габріеля Леклерка.
Кавун М. Е. Британський ландшафтний архітектор Вільям Гульд та його діяльність у Катеринославі наприкінці XVIII ст.
Чекушина Ю.М. З історії вивчення родовищ корисних копалин Катеринославської губернії.
Чорнобай П.О. Дискусія про доцільність розробки родовищ залізної руди на Криворіжжі наприкінці ХІХ ст. на шпальтах «Горнозаводского Листка».
Берестень Ю.В. Організація охорони довкілля в менонітських колоніях Півдня України в ХІХ – початку ХХ століття: до історії Хортицького товариства охоронців природи.
Швидько Г.К. Природничі дослідження і захоплення вченого-мінералога Л.Л. Іванова.
Ченцова Н.В. Публікації вчених-природознавців на сторінках наукових записок Дніпропетровського ІНО.
Дояр Л.В. Дослідник криворізьких надр О.І. Стешенко.
Константінова В.М., Лиман І.І. Дослідник природи Північного Приазов’я професор Володимир Пилипович Портянко: матеріали до біографії.
Товстоляк Н. М., Товстоляк Н. В. Професор І.А. Добровольський та його природничі дослідження придніпров’я.
Чигирик Н.В. Дослідник пам’яток історії та природи Чигиринщини Олександр Андрійович Найда.
Бекетова В.М. Природа краю в музеях Дніпропетровської області.
Манюк В.В., Манюк В.В. Пам’ятки природи Степового Подніпров’я: історія, сучасність та перспективи.
Троценко О.В. Історія розвитку заповідної справи в Дніпропетровській області.
Легоняк Б.В., Чепурна І.В. Дуб М. Залізняка: з історії пам’яткоохоронної роботи.
З історії суспільно-політичних процесів.
Грибовський В.В. Військова система Ногайської Орди та її реститути у причорноморських ногайців.
Кочергін І.О. Дворянство Катеринославської губернії у складі інституту мирових посередників.
Сторінка молодого дослідника.
Сухомлин О.Д. Лісокористування у Протовчанській паланці в часи російсько-турецької війни 1768-1774 рр.
Чорноіваненко І.В. Г. Скадовський як дослідник природних ресурсів південного Подніпров’я.
Шевченко М.В. Академік К.Г. Воблий як краєзнавець та дослідник природних багатств Придніпров’я.
Рецензії.
Швидько Г.К. Наукові здобутки дослідника Півдня України професора А.В. Бойка та його учнів.
Грибовський В. В., Старостін В. С. Знайомий незнайомець – Дніпропетровськ.
Посунько О.М. «Щоб хоч не сидячого татари брали…».
Єрмоленко В.В. Рефлексія (не)свободи історичної науки.
Некрологи.
Відійшов у вічність, залишившись в історії (світлій пам’яті А.К. Фоменка).