// Стиль і текст. – 2011. – Вип.
12. – С. 159–178.У статті розглянуто три складові частини вербальної поведінки автора наукового твору: 1) ставлення до об'єкта дослідження; 2) ставлення до читача; 3) ставлення до колег — науковців, які вивчають той самий об'єкт. Доведено, зокрема, що коректна вербальна поведінка в архетипній парі автор — читач забезпечує комунікативну досконалість наукового твору. А це, у свою чергу, уможливлює виконання інших функцій твору. Психологічний портрет автора створено з використанням учення німецького психолога К. Леонгарда. Зроблено висновок про наявність у автора таких акцентуйованих рис, як гіпертимність та емотивність. Поєднані з інтровертністю, зазначені риси не виходять за межі норми. Це свідчить про психологічну врівноваженість автора.
